".. Думанє, то є підметове т. зн. свідоме собі свого єства і ціли, психічне дійство, що порядкує матеріал, який дає нам і громадить досвід.."
..І що ж ми бачимо з історії наук? На перший погляд, здається нам, що теорії тривають лиш один день, і що безнастанно громадяться лиш звалища одної на другу. Нині родяться; завтра переходять у моду; позавтра стаються класичними; на слідуючий день вони вже перестарілі і відтак тонуть в морі забуття. Коли однак приглянутися справі ближче, то зараз можна пізнати, що те, що так забувається, то власне теорії, які виступають з претензією учити, чим є речі. Та проте таки є в них часто щось, що має тривку вартість. Іменно коли якась теорія відкриє нам якесь дійсне відношення речей до себе, то те вже є тривкий здобуток і ми певно все знайдемо його під новою ослоною в інших теоріях, що прийдуть на місце тамтої.."
І. Копач 1906 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар